- стукотати
- —————————————————————————————стукота́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
стукотати — очу/, о/чеш і стукоті/ти, очу/, оти/ш, недок. Підсил. до стукати. || безос … Український тлумачний словник
простукотати — очу/, о/чеш і простукоті/ти, очу/, оти/ш, док., розм. 1) Док. до стукотати, стукотіти. 2) Пройти, пробігти, проїхати зі стукотом … Український тлумачний словник
стукотання — я, с., розм. Дія за знач. стукотати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
стукотіти — див. стукотати … Український тлумачний словник
стукати — I 1) (ударяючи по чому н., утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), бити, стукотати, стукотіти, грюкати, цюкати, тукати, тюкати; постукувати, вистукувати, вистукати, пристукувати, пристукнути (стукати розмірено / час від часу); простукувати,… … Словник синонімів української мови